Історія села

Історія села Коржовий Кут

           Село Пилипи, перша назва села Коржовий Кут, розкинулося на берегах річки Ревухи, що впадає в Ятрань. Назвали село на честь братів Пилипонів, які обороняли його під час захвату поляками. Проживало в селі на той час 406 осіб, а землі було 824 десятин. До 1825 року селом керував граф Потоцький, який потім продав землі графу Бурковському, а через кілька років вони перейшли до Миколи Омільчевського. У 1900 році село перейменовано на Коржовий Кут, що походить від села Коржова, яке знаходиться поруч.

          За царя у селі діяли православна церква, яку зруйнували у 1957 р., церковнопарафіяльна школа, сільський банк, цегельний завод, водяний млин та дві кузні. Під час громадянської війни 1919-1921 рр.  Коржовий Кут не стояв осторонь боротьби з окупантами. У 1919 році поблизу села відбувався бій 1-ї махновської бригади, яка тримала лінію оборони від с. Коржовий Кут до с. Перегонівка з білогвардійським полком. У результаті бойових дій денікінці відступили. 

         У 1924 році був створений колгосп під назвою «Перемога». Перший голова колгоспу - Сопік Дмитро Пудович. В 1929-1930 роках – колгосп «Нове життя», а у 1932 році він був об’єднаний з колгоспом «Імені Т.Г.Шевченка». Керівником став Виштикалюк Нестор Аркадійович, а головою сільської ради Андрієвська Горпина.

2 серпня 1941 року в село ввійшли фашистські окупанти. Невелика кількість наших воїнів прийняли бій під селом. 10 березня 1944 року підійшла частина четвертої Гвардійської Армії і визволила село від загарбників. На фронті загинуло 72 жителі села. У братській могилі покоїться прах 12 невідомих червоноармійців. Свято зберігають наші земляки пам'ять про загиблих в боях.

         В після воєнні роки головою сільської ради стала Нежурбіда Хавроня, а керівником колгоспу Сирота Іван Васильович. В 1958 році колгосп  «Імені Т.Г.Шевченка» був об’єднаний з колгоспом «Ленінський шлях» в селі Дубова. Запрацювала школа, першим вчителем якої був Пічкур Олександр Герасимович.

         На сьогоднішній день в Коржовому Куті проживає 124 особи, більшість з них пенсіонери. В селі працює ФГ «Мередіан-К», ТОВ «Агровіт» які забезпечують жителів села роботою, а також ТОВ «Дубова». Із закладів культури є сільський клуб та бібліотека. Також веде прийом хворих медична сестра в фельдшерському пункті. В селі працює магазин.

         Справжнім чудом села є сліди в гранітному камені, яким більше 5 мільйона років. Сліди дуже схожі на пару чоловічих та маленький дитячий. За легендою їх залишили Божа Матір та Святий Миколай. Камінь є цілющим, допомагає вилікувати різні хвороби, а бездітним парам мати дітей. Також на території села є джерело з цілющою водою. Кожного року в село приїжджають багато туристів, які цікавляться святими місцями та мальовничою сільською місцевістю.